Нічний креатив
5:23 на годиннику, вже годину як на вулиці світло… це так незвично після темних зим……. сиджу на підвіконнику львівської цитаделі, місто ще не прокинулось…. дрімає, але так повільно і красиво починає оживати і вирізнятись окремими звуками автівок серед тихого ще нічного простору…
чисте голубе небо яке має дивні хмаринки там на горизонті…. на шляху сходу сонця… а воно сходить так не кваплячись і потихеньку зазирає у вікна пустого коридору…починає промінням зачіпати дахи старих львівських будівель… десь глибоко тішить думка шо я мабудь перший хто побачив його сьогодні…це робить мене якимсь по дитячому особливим…на повні груди вдихаю чисте і холодне іще нічне повітря, дивлюсь як сходить це сонце і думаю… …думаю про життя… про неї… про те – а що там ? далі за сонцем ? може безкінечність ?